Продовжуємо подорож нашою історією : сьогодні розповідаємо про залізничний міст через річку Горинь в Олександрії.

Наприкінці XIX – на початку XX століття Полісся охопив масштабний проєкт «Поліські залізниці». Ділянка Лунінець – Рівне, що пролягала через Сарни, стала частиною стратегічної магістралі Вільно—Рівне, закладеної ще 1884 року.

Будівництво велося швидкими темпами силами військових залізничних батальйонів . 2 серпня 1885 року на ділянці Лунінець – Рівне відкрили рух, і саме тоді з’явився міст через Горинь поблизу Олександрії. Залізниця оживила життя містечка: зросла торгівля, виникли нові робочі місця, з’явився зручний зв’язок із Рівним та іншими містами.

Спочатку був побудований вокзал у Волошках, а у 1960-х, під час активної розбудови нашого села недалеко від мосту з’явилася зупинка Олександрія.
Друга світова війна не оминула міст — його підірвала відступаюча радянська армія, щоб стримати наступ ворога. У 1944–1945 роках споруду відновили, і вона знову почала виконувати свою місію — з’єднувати береги та людей.

Особливу роль відігравали охоронці мосту. Багато років цю відповідальну роботу виконувала наша землячка Любов Романівна Головай — понад два десятиліття вона дбала про його безпеку .

Сьогодні міст і далі служить людям. Для когось це просто інженерна конструкція, а для нас — символ єднання, зустрічей і повернень додому