Ганна Антонівна Гаврилюк

Ганна Антонівна Гаврилюк-Маренич
Педагог · громадська діячка 1924 Народилася 5 грудня на Полтавщині

Народилася і виросла на Полтавщині. Завжди гордилася, що ходила по тій землі,, де жили батьки українського письменника Миколи Гоголя і куди часто проїжджав і сам письменник.

Після закінчення сільської семирічної школи поступила у Велико-Сороченьську передшколу. В 1944 році була направлена на учительську роботу в с. Волошки тодішнього Олександрійського району. Заочно закінчила Рівненський учительський інститут, згодом Полтавський педагогічний.

Учительський стаж – 45 років, більша частина з яких припадає на Олександрійську середню школу. Заочно також закінчила робсількорів. В різних газетах надрукувала більше 200 статей різної тематики. Приймала активну учать в жаття села. Обиралась депутатом сільської ради.

Була головою жіночої ради села, керувала поетичним клубом «Полісянка» при будинку культури, очолювала ветеранську організацію при сільській раді, брала активну участь в роботі культосвітнього закладу і бібліотеки. Нагороджена орденом Трудового Червоного прапора, багатьма медалями, грамотами. В 2000-му році стала жінкою року в номінації – жінка – громадянській діяч.

Зараз на пенсії, але зв’язків з громадськістю не припиняє.

За перемогу в конкурсі на тему: «Доле моя, доле» була запрошена в Київ на передачу «Надвечір`я». Виступала на всеукраїнський конференції в місті Херсон.

Її хобі – вишиванка, в’язання гачком, вирощування квітів, флористика.

Поезія авторки

«Олександрійські Роксолани»

Олександрійські Роксолани,
Дружини, матері, доньки,
Ви наймиліші всіх на світі,
В жінки беруть вас залюбки.

Красиві, як кущі калини,
І на весні і восени,
Ви стали символом надії,
Хоробрими ростуть сини.

Непосидючі, працелюбні,
Чарівні й милі у свята.
Вас Бог послав з небес на землю,
Щоб і вона була свята.

Ви і розумні, й неповторні,
Кохані, милі, чарівні,
Вам Муза кланяється в ноги,
Про вас співаються пісні.

Нелегко вам живеться в світі,
Розбурханому до небес.
Та беручкі ви і хоробрі,
Ви не чекаєте чудес.

Долати мужньо всі незгоди –
То для вас звично по всяк час.
Ви не слабка, не слабосильна,
А сильна, найсильніша стать.

«Нехай усе, що щастям жінки зветься,
Дощем рясним на вас з небес поллється»
Так сказав поет.

Ганна Гаврилюк · 9 березня 2008 р.

Галерея робіт

Світлини

Роботи майстрині (вишивка, в’язання, флористика) додамо після перенесення зображень зі старого сайту.