#Наш_край_історії_скарбниця
📖 Іноді одна стара світлина може розповісти більше, ніж сторінки документів…
🌿 Кажуть, що в Олександрії хміль ніколи не вирощували у промислових масштабах. Але ця фотографія, яку зберегла наша читачка Тамара Іванівна Дорошенко, змушує поглянути на це питання по-новому.
📸 Світлина зроблена у 1937 році. На ній — молодь Олександрії, яка зібралася разом і позує перед фотографом. А навколо них — високі дерев’яні опори, густо обвиті хмелем. Справжня хмільна плантація просто на очах у фотографа!
🌱 Як розповідає Тамара Іванівна, плантація знаходилася в кінці Олександрії, поблизу села Пухова. Сьогодні важко уявити, що саме в цій частині нашого села колись височіли спеціальні конструкції, обвиті хмелем.
👩🦳 Особливо цінною для нашої читачки є ця світлина тому, що серед молоді — її мама, Віра Кучерук (Сінькова), яка в центрі фотографії стоїть у білому платті.
🌿 Хміль — рослина, яка потребує спеціальних опор, адже його пагони можуть сягати кількох метрів. Його вирощували передусім для пивоваріння — шишки хмелю використовували для надання пиву характерного аромату та гіркоти. Також хміль застосовували в народній медицині та побуті.
🔎 І хоча одна фотографія не дає нам можливості стверджувати, що в Олександрії існувало саме промислове хмелярство, вона є надзвичайно цінним свідченням того, що хміль тут вирощували, причому на спеціально облаштованій плантації.
🤔 Тож ця світлина відкриває перед нами ще одну, досі маловідому сторінку господарського життя Олександрії 1930-х років.
❤️ Щиро дякуємо Тамарі Іванівні Дорошенко за збережену сімейну реліквію та можливість побачити частинку нашого минулого! Саме завдяки таким фотографіям і спогадам історія рідного краю оживає.
📚 А можливо, серед наших читачів знайдуться ті, хто знає більше про хмелярство в Олександрії у минулому? Будемо раді вашим спогадам, розповідям та старим фотографіям.
📖 Досліджуємо історію рідного краю разом!
Джерело: Facebook-сторінка бібліотеки
