#Наш_край_історії_скарбниця
🌉Мости, що єднали береги й серця ❤️
🏡Продовжуємо подорож нашою історією: сьогодні розповідаємо про залізничний міст через річку Горинь в Олександрії.
👉Наприкінці XIX – на початку XX століття Полісся охопив масштабний проєкт «Поліські залізниці». Ділянка Лунінець – Рівне, що пролягала через Сарни, стала частиною стратегічної магістралі Вільно—Рівне, закладеної ще 1884 року.
Будівництво велося швидкими темпами силами військових залізничних батальйонів.
🌉2 серпня 1885 року на ділянці Лунінець – Рівне відкрили рух, і саме тоді з’явився міст через Горинь поблизу Олександрії. Залізниця оживила життя містечка: зросла торгівля, виникли нові робочі місця, з’явився зручний зв’язок із Рівним та іншими містами.
🏘️ Спочатку був побудований вокзал у Волошках, а у 1960-х, під час активної розбудови
нашого села, недалеко від мосту з’явилася зупинка Олександрія.
👉 Друга світова війна не оминула міст — його підірвала відступаюча радянська армія, щоб стримати наступ ворога. У 1944–1945 роках споруду відновили, і вона знову почала виконувати свою місію — з’єднувати береги та людей.
👉 Особливу роль відігравали охоронці мосту. Багато років цю відповідальну роботу виконувала наша землячка Любов Романівна Головай — понад два десятиліття вона дбала про його безпеку .
🌉 🩵💛 Сьогодні міст і далі служить людям. Для когось це просто інженерна конструкція, а для нас — символ єднання, зустрічей і повернень додому.
📢 Наступна розповідь про пожежну частину Олександрії.
Джерело: Facebook-сторінка бібліотеки
