#Наш_край_історії_скарбниця
📜 Продовжуємо нашу недільну мандрівку сторінками минулого Олександрії та історію про становлення Пласту в нашому селі.
👉Після перших успіхів «Волинської трійці» постало питання легалізації організації. Філії «Просвіти» в Олександрії тоді ще не існувало, і молодим пластунам довелося переконувати старших односельців створити місцевий осередок. Це було нелегко, адже польська влада суворо стежила за українськими ініціативами.
⚡Та все ж громада наважилася — і в селі постала філія Т-ва «Просвіта», а разом з нею:
🎭 театральний гурток,
🎼 хор,
⚽ футбольна дружина,
🟦 та легально оформлений Пласт.
Хлопці й дівчата пошили однострої та організували два курені:
🟦 61-й курінь УПЮ ім. Івана Богуна (пластуни),
🟪 81-й курінь ім. Марка Вовчка (пластунки).
✨Зв’язавшись із Львовом, вони отримали офіційні номери та почали розбудовувати повноцінну структуру коша.
Теодосій Довгалюк навіть редагував рукописний місячник «Скоб», який ходив «з рук у руки».
👉 "Скоб" — не лише назва, а він у пластовій традиції розшифровується як:
С — сильно,
К — красно,
О — обережно,
Б — бистро.
📌Печатки Олександрійських куренів сьогодні зберігаються в архівах Львова й є безцінними свідченнями нашої локальної історії.
📷 У ті роки вулицями Олександрії маршували рівні ряди пластунів і пластунок — дітей, які вчора ще не мали доступу до української освіти чи національних ідей. Пласт зробив їх активними, свідомими та дисциплінованими.
🔥 Пластовий з'їзд в Олександрії – це ключова подія серпня 1927 року. На цьому заході зібралося близько 900 пластунів з цілої Волині ,які демонстрували єдність та національну свідомість.
👉 Наступного разу розповімо про подальшу долю пластунів, політичні утиски, репресії та трагічні сторінки історії, які пережили засновники руху.
Джерело: Facebook-сторінка бібліотеки
