#Наш_край_історії_скарбниця
📜 Продовжуємо розповідь про родину князя Губерта Любомирського — історію, сповнену випробувань, втрат і незламності духу…
🕯️ Лише через два тижні після похорону князя Губерта Любомирського його родину спіткало нове лихо. Княгиню Терезу разом із дітьми — Анною, Вандою та Іракліушем — було вислано до Казахстану. Разом із ними депортували й вісімдесятирічного діда Якима, який жив навпроти князівського будинку та служив фірманом у князя. Далекої дороги він не витримав — помер одразу після заслання…
📖 За спогадами Віри Семенюк, перебуваючи у вигнанні, княгиня зверталася до родичів за кордоном із проханням допомогти визволити родину. І ця допомога прийшла…
🌉 6 липня 1940 року Тереза Любомирська з дітьми — Анною, Вандою та Іракліушем, а також Ада (донька Адама Любомирського та Аделаїди) і Юлія (донька від першого шлюбу) — перейшли міст через річку Буг поблизу Бреста, опинившись на території окупованої нацистами Польщі. Вони перетнули кордон як «колишні громадяни Польщі, вигнані з Радянського Союзу».
🕯️ У липні 1940 року княгиня Тереза Катажина створила символічну могилу свого чоловіка на кладовищі у Вілянові (нині район Варшави) — як знак пам’яті та вічної любові…
🌿 У 1958 році вона знову повернулася до Олександрії. Разом із супроводжуючим відвідала місце, де колись жила родина. Зайшла на подвір’я хати фірмана Якима, але її не впізнали… Пані набрала землі з могили чоловіка і, за словами Віри Семенюк, повезла її до Варшави — на родинне поховання.
☕ Згодом Віра Петрівна, перебуваючи у Варшаві, навідала княгиню. Та жила у багатоповерхівці, на дев’ятому поверсі. Зустріч була теплою: пані пригощала чаєм, згадувала минуле й передала подарунки батькові Віри Петрівни — як вдячність за допомогу у похованні князя…
🏥 Після війни, з 1944 року, у князівському будинку діяла сільська лікарня. Згодом на його місці постали два багатоквартирні будинки — час невблаганно змінює простір, але не пам’ять…
🕊️ Княгиня Тереза Катажина відійшла у вічність у Варшаві в 1975 році, проживши 85 років.
📖 Окремої уваги заслуговує доля сестри Адама і Губерта Любомирських — Анни Ядвіги Марії…
📖 Далі буде…
Джерело: С. Калько " Князі Любомірскі. Рівненська історія".-2025
Джерело: Facebook-сторінка бібліотеки
