1 січня 2024 року виповнюється 115 років з дня народження ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху XX ст. Степана Бандери.

Степан Бандера народився в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині 1 січня 1909 року. У 1928 році він переселився до Львова, де почав навчання в Високій Політехнічній Школі (зараз – національний університет «Львівська політехніка»).
Цікаві факти про Степана Бандеру:
В молодості С. Бандера був відомий під псевдонімами “Лис”, “Баба”, “Степанко”, “Сірий”, “Малий” та іншими.
Говорили, що Бандера був досить низького росту і досить непомітний.
Проте відзначають його непересічну харизматичність.
Під час навчання у Стрийській гімназії, Бандера також захотів вступити до Пласту – однієї з небагатьох на той час легальних спортивно-патріотичних організацій для молоді. Проте, через проблеми зі здоров’ям його туди не взяли. Бандера все ж таки домігся свого, але аж з третьої спроби.
Бандера очолив пропагандистський відділ ОУН у 22 роки, в 23 – став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід.
Завдяки йому було відкрито нові шляхи транспортування підпільної літератури з-за кордону, створено підпільну друкарню ОУН та хімічну лабораторію.
Майже всі члени сім’ї Степана Бандери трагічно загинули під час війни або перебували в концтаборах. Його молодший брат Богдан очолював загін опору нацистській окупації і загинув у 1942 чи 1943 роках. Інших двох братів – Олександра і Василя у 1942 році вбили польські наглядачі у концтаборі Аушвіц. Батька Бандери, Андрія Бандеру було вбито радянською владою. Двох сестер – Оксану та Марту-Марію було заарештовано у 1941 році і заслано до Сибіру, де померла одна з сестер – Оксана. Ще одна сестра – Володимира – також перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 946 до 1956 року.
Бандера мав гарну сім’ю. Дружина Ярослава допомагала йому у різних видах громадської підпільної діяльності. Також він мав трьох дітей: двох дочок – Лесю та Наталку й сина Андрія.
Донька Наталка дізналася про активну діяльність батька лише у тринадцятирічному віці, прочитавши кілька статей у газетах та зіставивши деякі факти. Остаточно вона в цьому впевнилася після розповіді одного з друзів батька.
Через полювання радянської влади не тільки за Степаном, а й за його родиною, Бандери були вимушені постійно змінювати прізвище та місце проживання. До 1948 року родина змінила 6 міст.
Бандера позитивно ставився до збройних виступів, але ніколи не очолював їх особисто. Сам він був радше політиком, ніж військовим, тож ухвалював різні політичні рішення.
Діяч розумів, що він приречений. Раніше було скоєно кілька невдалих замахів радянськими спецслужбами, тож колеги його серйозно попереджали про небезпеку, та він відмовився від супроводу охорони.
Поховано Степана Бандеру на кладовищі в Мюнхені. Кажуть, його труну було засипано українською землею та покроплено водою з Чорного моря.
Йому надане звання почесного громадянина щонайменше у 18 містах.
менем цього діяча названо безліч вулиць у різних містах, причому не тільки українських.
Степан Бандера був убитий агентом КГБ у Мюнхені у 1959 році. Досі залишається символом українського спротиву.